Мине час, перш ніж людям знову буде комфортно збиратися разом на концертах та інших масових заходах, але ми однаково зрештою повернемося до цього. Адже нам так подобається просто бути поруч з іншими, бачити їх на власні очі, торкатися, відчувати контакт.
Нам пощастило, що ця пандемія сталася в технологічну епоху. Це дало нам змогу продовжувати спілкуватися, навчатися, разом з рідними відзначати свята в зумі, аби не порушувати традиції і, звичайно, працювати. Якби це сталося 20 років тому, нам би довелося набагато гірше. Кажуть, пандемія продемонструвала вразливість великих компаній і урядів різних країн. Та з карантинних сповідей людей різного віку і професій зрозуміло: насправді ми вразливі, коли звичайні речі вимушено зникають з нашої буденності.