Відновлення міністерства сільського господарства і посилення його співпраці з Національною академією аграрних наук України є потужним меседжем для аграрних науковців світу. Але, найперше, Україна має вибудовувати власну державну політику міжнародного наукового співробітництва, виходячи з власної стратегії. Про це повідомила доктор аграрних наук Ануш Балян. У 2021 році виклики залишилися не менш жорсткими. Епідемія COVID-19 у світі заходить у «четверту хвилю», нівелізуючи живі зв’язки між науковцями світу та переміщуючи усю матрицю співпраці в онлайн-режим. До цього додаються внутрішні проблеми НААН через недофінансування науки з бюджету та витрати, пов’язані з реформуванням структури, що у свою чергу позначається на конкурентоздатності. Проте, є і позитивні моменти, і, найперше, це відновлення Міністерства сільського господарства та продовольства України. Новий керівник МінАПК Роман Лещенко, за його твердженням, вбачає у співпраці між науковцями та аграріями запоруку успішного розвитку галузі та посилення наших позицій як на світових ринках, так і у наукових колах. А це хороший меседж для представників аграрної науки у ключових державах світу, котрі одночасно є нашими партнерами та конкурентами, а тому дуже придивляються до наших новітніх наукових розробок. Як ваші ставки на роботу Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке має відновити роботу з 1 березня?

Ринок агрострахування діє практично в кожній країні світу. Для України ефективне впровадження такого механізму є дійсно актуальним і довгоочікуваним. Про це заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

“Питання відсутності агрострахування назріло вже багато років. Були спроби і в 2007, і в 2012 році вирішити ці питання, але, на жаль, вони зводилися до точкових рішень і ефекту на систему не було. Наразі за ініціативи Президента напрацьовані конкретні рішення, які прийняті Урядом і які, ми сподіваємось, будуть найближчим часом ухвалені Верховною Радою”, – прокоментував міністр Ігор Петрашко.

Для аграрного виробництва характерні низька оборотність коштів та високі ризики, до того ж мають суттєвий вплив природні фактори. Сукупність цих та інших факторів зумовлює потребу у страхуванні сільськогосподарської продукції. Страхування та управління ризиками є одним із засобів, що дозволяє мінімізувати негативні наслідки від непередбачених подій у сільському господарстві


на прямому зв’язку:
Михайло Апостол, радник міністра МВС